Вітер тихо хитає,
Траву на курганах дідів,
Вітер тихо питає
чи душі ще їхні живі?
Приспів:
Та чомусь завжди мовчить старий курган
Скільки б вітер не просив та не вблагав
Тільки дощ сумний закапає згори
Помовчи і ти, брат, помовчи
Крізь терени часу вітер пригадав
Як коня у полі він не наздогнав
Як рубали шаблі на смерть ворогів
Як співали пісні наші козаки
Приспів
Та чомусь завжди мовчить старий курган
Скільки б вітер не просив та не вблагав
Тільки дощ сумний закапає згори
Помовчи і ти, брат, помовчи
Стогне вітер-брате, встаньмо козаки!
Я б своє безсмертя дав вам на віки
Сумно так самому по степах літать
Краще я із вами ляжу спочивать
Приспів
Та чомусь завжди мовчить старий курган
Скільки б вітер не просив та не вблагав
Тільки дощ сумний закапає згори
Помовчи і ти, брат, помовчи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251634
Рубрика: Балада
дата надходження 04.04.2011
автор: Сергій Скальд