…цей запах дощу на твоєму обличчі,
мінорні ноти в весняних хрипах…
твоє «отче наш» не промовлене тричі
врізане зморшками в рисах…
…коли розбиваєш люстерко відчаю
і засинаєш в проваллях вагонів
я даю твоїм пальцям свідчення,
надто тривкі та доволі вагомі…
…а коли прокидаєшся зранку
поруч наших з тобою істин,
я готую смачні сніданки
і сідаю з тобою їсти…
…вірним будням кинувши милість…
теплий чай із дикої м»яти…
замість дощу та сирості…
замість того, щоб обійняти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251658
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: Poetka