Розтелися же переді мною шлях розлогий,
подуй в мої вітрила вітре буйний.
і хоч невчений я й убогий,
розкрий обійми світе чуйний.
прийми же душу й тіло ЗЕМЛЕ
й окриль злегка сердечко в*яле
хай все що було в мені темне
опаде наче листячко зів*яле
прийміть до себе небеса безкрайні
нехай спочатку безнадійно
а ці слова хай будуть в тайні,
за те бринітимуть по світі вільно
хай майорить моя душа на світі
неначе синьо-жовтий стяг
як та калина у суцвітті
нехай летить душа як птах.
Хай встане світло, промінь БОЖИЙ
поміж всесильних чорних хмар
хай розіб*є цей день негожий
хай стре з лицця землі угар.
угар від зла, земної люті
ненависті і проклинань,
і руки грішні, чорні як в мазуті,
які призводять до страждань.
хай повністю очистяться з душею
хай впаде з серця зла тягар
хай встане світло, промінь БОЖИЙ
поміж всесильних чорних хмар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251783
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2011
автор: БАБІЙОС Іван Володимирович