Вона чарівна, умита росою.
Блищиться на сонці своєю красою.
Її, скажу вам, я поважаю.
І, чесно зізнатись, ще й сильно кохаю.
Вона невразлива, вона невмируща.
Могутня, прекрасна і вічно цвітуща.
Не раз ж бо хотіли в кайдан закувати.
Вона ж не збиралась ніколи вмирати.
Ніколи, скажу вам, вона не здається.
Завжди до останнього подиху б'ється.
Чи здогадались, що за людина?
Це ж наша ненька - Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252048
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2011
автор: Прибулець