Малює дощ таку сумну картину:
Похнюплені дерева всі стоять,
Сльозами краплі на гіллі блищать,
Оплакуючи цю осінню днину.
І не танцює жовте листя вальс,
Печальне, мокре на землі лежить.
Стомився вітер, десь у хмарах спить.
Мабуть, настав природи декаданс.
Та ні! Ще гляне сонце золоте
На землю сонну, на красу змарнілу,
Ще усміхнеться нам ясне світило,
Багряне листя ніби розцвіте.
Не втратить вітерець тоді нагоди –
Знов листя закружляє у танку,
Мов квіти у барвистому вінку.
Завершиться осінній бал природи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252111
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2011
автор: AMADEUSSA