Безкрайній вибух понад небо
Вчорашній всесвіт огорта
І лиш надією блаженно
Шепочуть ніжністю вуста
По бездоріжжю тихих вулиць
Самотня тулиться душа
І лиш раптовий крик назустріч…
На кригу дивиться весна
Де віднайти скарби безцінні?
Стосунків пристрасні шматки
Слова, що в обрії нетлінні,
Та стерто начисто такі рядки
Вода тече, малює ноти
Кружляє танець впертий біль
І несвідомі, крихітні звороти
Шляхи вкладають спекою ланів
Поодинокі супутники узбіччя
Гартують тіло люттю злих вітрів
А за лаштунками поспішно
Гріхи вбирають почесті царів
Лиха усмішка розділяє сміло
Святе, пропаще... та святе
Терпіння совісті горіло
А серед нього – і твоє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252138
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2011
автор: Андрій_Данко