Ти лиш один мене крізь темінь чуєш,
І попіл струшуєш з зіниць,
Мене від спогадів рятуєш
У душу сиплеш сто скарбниць.
коли сумую, ти чекаєш...
знайдеш такий собі момент,
Коли лиш поглядом торкаєш,
весь сум давно розбитий вщерть.
коли лягає ніч на плечі,
Важкою ношею на дні,
Мені ввісні говориш речі,
Що притаманні лиш тобі.
Я сплю, крізь сон тобі сміюся,
І ти мене теж бачиш в сні,
Колись світанком посміхнуся
Тобі в реальному житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2011
автор: never