Не знаю я що далі буде.
Зі мною сталось дивне чудо.
Я закохався уві сні.
І щось не по собі мені.
Не можу я забуть про неї.
Їй дарував я орхідеї.
Її обличчя мов в тумані.
Та все ж люблю я до нестями.
Вона красива, розумна, добра.
А також мудра і хоробра.
Лише вона про клятву знає.
Й сама сказала, що кохає.
Для неї був на все готовий.
Гуляли разом довго-довго.
Мої всі таємниці знає.
Бо впевнений мене кохає.
Ми розмовляли аж до ранку.
Лиш схаменулись на світанку.
Поклала голову до мене на плече.
Та я проснувсь, це сон лише.
Я закохався просто в мрію.
Зустрітись ще маю надію.
Побачимось чи ще колись.
Будь-ласка, прошу, повернись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252416
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: Прибулець