Я поцілую дідуся у щоку
Щемливо подивлюся йому в очі –
Зі смутком в схові, лагідні, глибокі…
Як же багато я дізнатись хочу!..
Візьмусь за струджену у праці руку –
Пошерхлу, почорнілу і змарнілу.
За ним ходили тінню вічно муки,
Питання лиш «Чи залишились сили?»
І скільки жахів, пережитих дідом,
Німих страждань і голосних жалів.
Мандрують випробовування слідом,
Та проти них дід вистоять зумів.
І зараз він стоїть, у серці з сонцем,
Онуку пригортає ніжно, щиро.
Я янголом для нього охоронцем
Усміхнено-стурбованим лишилась.
Я поцілую
дідуся
у щоку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252481
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: АнГеЛіНа