Так примітивно. Усе як завжди:
«привіт», «як справи?»…але нам байдуже,
Що в іншого очі горять не тобою…
Чашка кави надвох з самотою.
Розмова в нікуди, та тобі цікаво,
Бо ловиш в очах душі химерну примару.
Робиш назустріч крок, але він теж в нікуди,
І покидаєш ці дивні Бермуди.
Очі в очі, та зв’язку немає.
Кожен про своє, і зв’язок зникає.
Вже просто вдаєш, що тобі цікаво.
Погляд у небо. Чашка кави…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252516
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: Небайдужа пофігістка