Моя душа – цей край і воля,
Блакитне небо, синє море.
Я вишиванку одягну,
На землю босяніж ступлю.
І побіжу у чисте поле,
Там на коліна нахилюсь,
Страждальну землю пригорну
І намалюю тут рукою
тризуб.
Згадаю як своєю кров’ю
тримала береги Дніпра
Козацька сила. Січ - святила!
Почую, як струмок тече
І б’є цілющою водою,
Із нього мужності нап’юсь.
Десь тут, побачу свою долю,
І зачаруюсь.
Її на руки я візьму
І віднесу на чорне море…
Я переймаюся до болю.
Повітря в груди наберу
І житом зі своїй долоні,
Рідну хату застелю.
Хай хтось цього не зрозуміє,
Та кличе матінко моя,
У рідні землі,
Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252619
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2011
автор: Еней