Земле моя рідна, щедра, промениста,
Чому над тобою знов біда нависла?
Чорна зграя круків угорі кружляє,
Рве тебе на шмаття, все навкруг змітає.
Смокче твої соки геть усі до краю.
А, напившись вдосталь, у небо злітає.
І в своїй стихії, осягнувши волю,
Їй не зрозуміти твого крику й болю.
Чому цих невірних ти не покараєш,
Адже ти велику силу в собі маєш.
Чом цей глум ти терпиш, земле моя мила?
Чому не зламаєш їх жахливі крила?
2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252845
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2011
автор: Galina Udovychenko