У душу ще тобою задощить, -
Проходять днів бездонні ешафоти.
Очей чиїхось іскорка навпроти
В тобі ще мною думку спопелить.
Затихне раптом спраглий буревій,
Причин одних розв’яжемо лаштунки.
І вуст чиїхось теплі поцілунки
В тобі ще мною зіткнуться у бій.
Спливе усе, що чахне, наче я,
Як навіть спогад зірветься в безодню,
І рук чиїхось доторки холодні
В тобі ще мною видадуть ім’я.
Ще задощить… А може, навіть й град
Площину серця вигаптує біло.
І десь когось душа укупі з тілом
В тобі ще мною тихо відболять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252858
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2011
автор: Halyna