Колись давно учені всі шукали
Той рух, щоб не було йому кінця.
За пошуком вони й не помічали,
Що б’ються біля них завжди серця.
Весь час проектували механізми,
І помилялись, креслили все знов.
А в той же час сердець людських мелізми
Оспівували щастя і любов.
А серце не змовка ні на хвилину,
Без нього закінчилося б життя.
Бо кожен день, і кожную хвилину –
Все відрахує серденька биття.
Коли зустрілись серця два коханих,
І разом вже ступають під вінець,
Тоді у їхнім домі залунає
Поліритмія двох людських сердець.
А потім третє серденько заб’ється,
Що тихо спить у мами на руках.
І татові, і мамі посміхнеться
З дитячим щастям у ясних очах.
Отак і б’ються ті серця навіки,
Одне змовкає – інше забринить.
Поки течуть життів бурхливі ріки,
То серце не замовкне ні на мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252875
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2011
автор: AMADEUSSA