Очі твої утомлені,
Руки твої потріскані,
Небом були всиновлені,
Грозами ненавмисними.
Вітром і листопадами,
Десь аж за небокраями,
В море комети падають
І упливають зграями.
Душу твою скалічену
Виміняю у вічності.
Мріям і снам позиченим
Не вистачає міцності.
Небо засію маками -
Замайорить знаменами.
тихо тебе чекатиму,
Ти розтечешся венами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252887
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2011
автор: Олександр Гриб