Якісь жорстокі образи між лавками..
І дуже болісно бракує особливості..
Заховані за "Полароідом" і шапками..
Всі ті..які колись просили щирості..
І я не праведна..я навіть дуже грішна..
Вже не рівняюсь на героїв кінофільмів..
Мене розбили..а могла ще бути ніжна..
Ну що ж..тепер без масок..і без гімнів..
Вже час на стрілках..треба кудись встигнути..
Глухі кути нікого не приймають..
Слизька бруківка..і бажання зникнути..
Від відчуття..що більше не чекають..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253127
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2011
автор: Ірина Гнатюк