Невже вже осінь до мене в сад прийшла
Обняла мої яблуньки за стан?
Дощі у спогади, тумани в душу принесла
І біль уже забутих ран…
Невже ніхто не чує крики вітра,
Що взяв й розвіяв й так розпатлане волосся?
І куди ж ті спогади подіти,
Що так раптово розривають душу стоголоссям?
Так хочу забутись, від спогадів моїх мене звільни!
До себе пригорни, і дай тепло відчути своє, милий,
Допоки осінь не закрутила мене в вирій…
2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253197
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2011
автор: Litera