Я припинив писати про кохання,
Для чого? Все одно його нема.
Говорять Вона перша і остання,
Пройшли роки, та вона теж пішла
Та не біда, знайду про що писати.
Адже на світі стільки різних тем,
Наприклад білу зиму уявляти,
Чорнилом на папері кожен день.
Хоча про зиму ні, занадто сумно.
Можливо краще зелень на весні?
А може осінь жовтою під дубом?
Чи квіти кольорові і рясні?
Якось не так! здається не від серця.
А про кохання вільно так було.
Та вже усе, Вона не повернеться.
І хоч би як мені хотілося цього.
Мій монолог, наблизився до крапки.
До тої що закінчить всі думки.
В моїх очах жевріють дві зелені цятки.
На жаль я від душі пишу свої вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253327
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2011
автор: Дивний...