Ти мене робиш дурним трішки,
Я хочу тебе затягнути в ліжко,
Цілувати пальчики твої на ніжках,
Язичком твою квіточку ніжно
Пригубити, так щоб вуста тремтіли,
Своїми сідничками на коліна сіла,
Скапує на мене запах твого тіла,
Спинку обіймаєш мою так уміло.
Талію твою у долонях я стискаю,
До грудей торкаюся, їх не відпускаю,
Ти мені себе усю покажи і дай,
А взамін візьми його і в собі тримай.
Щоб тепло тебе пестило й зігрівало,
Насолодою в голову трішки вдарило,
Більше глибше швидше, а тобі все мало,
Щоб мене постійно у собі відчувала.
Я тебе закутаю не вдягнену огорну,
Стисну сильно всю без кінця помну,
Подарую світла сонячну нам весну,
Сам я не з тобою більше не засну.
Ти ж своїми рухами - божевільний я,
Ледь від твого дотику і твого ім’я,
Підіймався, слухався і тобі стояв,
Моєю приємністю - стала вся моя.
Дай же я тебе собі і будеш мені,
На яву, в думках, а також у сні,
Заспіваю на тобі я свої пісні,
Тільки чути так твоє. нема слова ні.
Заберу назавжди, надіп’ю до дна,
Це усе не я, все робить вона,
У себе впустила, в небо підняла,
Солодко так пив капельки вина,
Що стікали по тобі, я їх всі збирав,
Своєю принцесою тебе називав,
Всі твої звабливості я так покохав,
Пригорнув собі назавжди і не відпускав.
12,04,2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253496
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.04.2011
автор: КРІПАКОС