Мовчи.Не треба...
Востаннє вдвох давай послухаємо ніч,
а потім я піду до себе,ти ж-на небо,
блукатимеш,проте не в цьому річ.
Я вже не той,без кого ти життя не уявляла,
бо снігом став холодним на землі,
та й інша серце насмерть розіп'яла,
залишивши згасати десь в пітьмі.
Прости.Ну ким я б міг для тебе бути,
коли злякався навіть вимовить"прощай"?
Я линув в пекло,а не в рай,
тож краще про любов тепер забути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253591
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2011
автор: Ендрю Мітін