Такий розкішний коровай
На стіл покласти маєш змогу!
Не поступайсь,не віддавай,
Бо він не черствий ще,їй Богу!
У нім жевріє ще тепло
Козацького п'янкого жита.
З ним сито й затишно було,
Не дай закинуть до корита!
Бо жирні свині наповзуть
Почавкать у гнітючій тиші,
А вже об'їдки догризуть
Завжди голодні сірі миші.
Тобі ж одягне в попіл чуб
Кривавиця (вже котрих) ловищ.
І виплюнеш з побитих губ
Старезне:"Хліба і видовищ!"
Віддавши свиням оберіг,
Недолі власної аматор,
Ти очманієш,як до ніг
Впаде останній гладіатор!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253634
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Терен