Туман оповив гори густим сном,
Гірський вітер вже не віє теплом,
І сонце не гріє гарячим вогнем,
І літо втекло сивогривим конем
Туди, де вітер упліта в волосся
Стигле, золоте колосся,
Припліта ромашки й цвіт калини
Й дух вечірньої полонини.
Туди, де сон літньої ночі
Заглядає тихо в твої очі,
А ти лежиш собі в траві,
І трави лоскочуть обличчя тобі,
І сон запахом тебе п'янить,
І поринаєш в диво ти на мить
В Карпатське диво, серцем зігріте
У диво з див – у літо!
2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253639
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Litera