Феодосія - Богом дана (частина 2)

Орда  володіла  масштабнішим  військом:
Собі  ще  найняти  дозволить  могла.
В  Генуї  ж  нема  привілеїв.  Та  дійсно
Фінансовий  хрест,  наче  камінь,  тягла.

До  грецьких  купців  слушні  думи  злетіли:
Навіщо  війна?  Наша  ціль  –  торгувать!
«Оране-Тимуре,  що  б  Ви  захотіли,
Аби  цю  ділянку  назавжди  віддать?»

Хан  смикнув  плечима,  собі  посміхнувся:
«Наповнити  златом  цю  шкіру  бика,
Та  так,  -  до  купців  повелитель  звернувся,  -  
Три  шари  і  більше.  Вимога  така!»

І  хан  їм  шляхетно  тоді  подарує
Ділянку,  що  ляже  між  тонких  смужок
Із  шкіри  бика,  що  розріжуть  в  Генуї,
Та  зроблять  із  них  вимірний  ланцюжок.

Тимур  не  нахвалиться  власним  величчям  –  
Купці  повернулись  і  мовчки  пішли
Здаватись?  –  та  ні.  Щоб  шукати  в  обличчя
Майстрів  розрізання.  Та  їх  найняли.

Найкращі  митці  працювали  в  Генуї:
Зробили  із  шкіри  ланцюг-мотузок.
Такого  тонкого  ніде  не  існує
Це  ляже  в  основу  народних  казок.

Його  довжина  кілометрів  сягнула
Аж  п’ять  з  половиною  (довго  плели)
Півкругом  морський  перевал  обігнула.
Там  швидко  могутню  фортецю  звели.

Чомусь  генуезьці  це  Кафа  назвали,
Між  стін  понад  тридцять  поставили  веж
Могутню  державу  мерщій  заснували:
Харчі  і  тварини  –  торгівля  без  меж!

Ще  Кафа  відома  як  база  військова:
Туди  не  потрапить  ні  муха,  ні  слон
Віками  тримать  оборону  готова  –  
Не  зможете  взяти  це  місто  в  полон!

Одначе,  у  міста  була  і  проблема:
Нестача  води  –є    причиною  криз.
Її  розв’язала  легка  теорема:
Сполучень  посудин  –  із  верху  униз.

Труба  під  землею  лягла  керамічна,
Вода  з  поміжгір’я  хлюпоче  струмком.
Такий  водогін  як  проллється,  то  звично,
Майстри  поладнають  його  молотком.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254025
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2011
автор: Софія Соловей