Твоїх обіймів тонка межа – коли тремтіння іще не видало,
Коли ще друг, але вже не дуже - і не вернутись, і не спинитися,
І поки тиша переважа, і, мов незриме густе повидло,
Опала ніжність огорне душі, і залишається лиш молитися…
Ти поцілуй мене в той момент, коли самотність іще не скорена,
Коли ще крильцями тріпотить, і все відштовхує, і сахається,
Якщо кохати – то тільки вщент: щоб перед небом було не соромно,
Нехай блаженство триває мить, та як блаженно в цю мить кохається…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254104
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2011
автор: Ксенислава Крапка