Мріяла бути далеко, там за океаном…
З’явився корабель, сколихнув у свідомості вітром.
Зашуміла вода й розбудився ураган!
Розгорілася унутрі пожежа
Так, що вогонь не пішов на дно.
Дивишся оглядаєшся, а навкруги поєднання…віддзеркалення!
Аж горить…палає…скривджує…тисне в груди.
Важко дихати…Скрипить і виривається назовні – подих.
Ай! Тепло навіть зажарко,
Сонця нема…Літо палко кохає…чекаючи на свого
Часу, хвилини, події…Непередбачуване ніким!
Своє бажання!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254108
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: Стрекозка