ти не захотіла стати тою єдиною,
тепер ти стала однією із...
не думаю що тобі сподобається
ставши для мене звичайною людиною
опуститись по списку далеко вниз
відчути всі принади життя внизу
там де ти ще не бувала, не падала...
вітаю! ти добилася свого. забув.
тепер не боюсь ні Його ні диявола,
вичавлю все що боявся дізнатись
щоб не зіпсути стосунків уявних...
а потім забуду навіть вітатись
коли перетнемось на вулицях п`яних
ти плавно опустишся до самого низу
почесно займеш останнє місце.
в ту частину списку більше вже не залізу,
там і тобі одній стане тісно
щоб ще хтось потрапив туди...ніколи
ніхто не доб`ється такої честі
щоб я привселюдно про нього промовив
все те що про тебе...
не буду я нести
тягар той в душі
тягар той в думках,
тихенько десь скину, забуду,
і ти забудь що читала ось тут
в цих непотрібних тобі віршах...
ти ж перша в списку. завжди. всюди.
і не важливо що там на душі,
як скажеш, так воно і буде.
15.04.2011 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254125
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: Андрій Бутенко