Твій шлях, твій крок - моя дорога.
Твій день і ніч - моє життя.
Все прагне до єдиного, живого.
Боїться, колись прийде забуття
Я все віддам за твої очі
навпроти, щоб бачити лиш їх.
Я камнем розіб'юсь, якщо ти схочеш
залишити в руках себе чужих...
Ти вір мені, я до останку
любитиму, любила і люблю.
Чекатиму із вечора до ранку,
очей на хвильку не зімкну.
Болітиме, я знаю, в середині,
коли ти скажеш: "Розлюбив!"
Як листячко осіннє на калині
осиплеться любові моїй спів...
І голосу не матиму без тебе -
я пташка-невільнянка без кліток,
не зможу полетіти в синє небо,
щоб вигукнуть останній свій дзвінок.
Прости мені, що за тобою йду.
Всі кроки, всі шляхи позаплітала.
Не бійся, скоро віченьки зімкну.
Лиш знай, всім серцем покохала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2011
автор: Ліна Біла