"Если абсурд и существует, то лишь во вселенной человека."
(Альбер Камю)
------------------------------------------------------------------------
... тут три сонця сумніші за лампу настільну,
всі вільні практично...тлумачать невтомно свободу
(нічну прохолоду списали на долю й застуду-
у світі абсурду дві карти втекли від колоди).
Від плоду до дерева, потім у стовбур на тиждень-
виждем десь рік, повернемся в кімнату настінну.
Покину ваш дім і з портрету сміятимусь дзвінко-
у синіх клітинках в'язниці заплакала жінка
чи то чоловік, що програв їй колись в поєдинку.
На знімку без фото мармиза й тепло з кашеміру-
йму віру у тебе, могутній Абсурдій...мій любий,
цілуй цю зрадливість в картонні й ледь стулені губи.
Бубновими снами пролилась в безодню чорнилом-
хотіла з клітинок втекти, але знітилось тіло
і я полетіла...Абсурдію, бачиш ці крила?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254268
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2011
автор: Biryuza