Ввібрати сонця золотавий схід,
Ввібрати краплі молодого неба,
І нової весни брунькастий світ,
І знову йти від Тебе і до Тебе.
Ввібрати свят весняних благодать,
І радість всіх весняних благовіщень:
І журавлі до нас уже летять,
Над пролісками бджоли уже дзи́жчать,
Баранчики листочків своїх ніжних
Вже первоцвіти в лісі випасають,
І ряст цвіте, і дихається свіжо,
І кульчики вільхи до вод звисають,
Пухнасті білі котики верби
Вже від пилку зробились золотаві...
Вони вбирали сонце, як і ми.
Вони, як ми, це сонце віддавали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2011
автор: Ольга Медуниця