Не шукайте ви єдиної правди на світі - в кожного правда своя.
І не чекайте від людства ви розуміння та не вимагайте добра.
Не засуджуйте інших ніколи, хоча й складно це. Хоч судитимуть вас!
Шукайте красу в душі та навколо. Простіть ворогів, живіть без образ.
Ви шукайте добро у серці своєму, плекайте його і бережіть.
Душевне тепло ви іншим даруйте і над собою невпинно ростіть.
Скіпки в оці ближнього ви не шукайте, - краще з ока свого колоду прийміть.
І кохайте! Щиро і палко кохайте! Хто зна, скільки в світі відміряно жить...
Понад усе любіть Батьківщину! Хто ж захистить її, як не ми з вами, брати?!
Затямте нарешті - нема на світі країни, де були б щасливішими ми!
Не заздріть нікому, навіщо? Краще спробуйте до геніальності самі дорости!
Не зважайте на кривди, образи й ненависті зливу - кращими роблять вас вороги.
Коли важко, впали, звестись не сила - вставайте раз по раз невпинно і далі ідіть!!!
Здаватись не можна - закон цього світу. Ви всім нещастям на зло - просто далі живіть!
Зносьте стійко усі негаразди і горе - вони вас тільки шліфують, таке вже життя.
Не нарікайте на Бога і долю ніколи - випробовують нас перед вічним буттям...
І невтомно творіть, працюйте, жадайте та мрійте!!! Сповніть життя своє красою й добром!
Нехай щастя й гармонія до вас назавжди увійдуть, а в серці квітне всесвітня любов...
Поживи в мистецтві невпинно шукайте і пийте душею віри нектар.
Бажайте і прагніть - життя того варте! Знайте: Він з нами, Він дивиться з хмар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254431
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 17.04.2011
автор: Sereniti_Flawia