Очима гладжу ніжки, від стопи
до сьомого склепіння , аж до талії.
Мов в небо підіймаються стовпи,
на каблучках з далекої Італії.
Веду думками впевнену ходу,
колін округлість виважені лінії.
Вже й погляд від тих ніг не відведу…
Куди ж подіти очі свої синії?
Якби ж мав силу - зупинити б зміг
Й весняним мачо всю красу побачити,
Хоча б вустами доторкнувся їх,
Щоб в снах дівочих мріями позначитись.
В ноктюрнах чистих і невинних втіх,
В напівтонах гламурної косметики,
Красо дівочих неповторних ніг –
Зроби мене цінителем естетики!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254485
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2011
автор: Михайло Плосковітов