Таке собі скупе середньовіччя
Закинуте на вулицях новітніх
Театри кличуть споглядати вічне
А дощ змиває букви на афішах
Він шаленіє і напружуючи ринви
Іде блукати в парках листопаду
Іде шукати спогади брехливі
Стрясати пил з того що вже позаду
Над Львовом дощ...На Ратуші "за вісім"
Розбудить тишу заспаний художник
Змалює ранок у тумані ніжнім
Дощ спогадом впаде на підвіконник
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254530
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: Ірина Гнатюк