Судини з хрускотом сьорбають сік…
З кубків небесних всотують силу,
любові земної хапають кристали,
мов кубики льоду з віскі…
Пульсує весна . Напружує вдихом
легені , що занудились взимку.
Кволі груди відчули , мов лаву,
Обпікаючий струмінь жаги…
Обпиваюсь березовим соком прозорим.
І знову клітини втрачають цікавість до сну.
Фотосинтез малює зелені заграви…
Зароїлись веселі крикливі думки…
Поспішаю втрачати липку посидючість,
мов лушпайки скидати сторічні тверді
і лискучою шкірою своє огортати єство,
щоб сонце на дотик впізнало коханку…
Розгортаю священні писання весни.
Вікнам відкрилось дихання друге…
Рукавами фіранок зачерпують вись…
Мою стелю цілують пахучі вітри…
...обпиваюсь березовим соком...
18.04.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254560
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.04.2011
автор: gala.vita