Мене вірші сьогодні не рятують...
Знов на самотність з Часом я приречена.
Холодні пальці не зберуть до пам"яті
Моє життя, розкидане по реченнях.
Вітри подули, звідкись з несвідомості...
Відкриті двері - зламано замок!
Як холодно і темно в невідомості,
Як боляче і сумно від чуток!
Як я втомилась, дожидавшись вечора,
Коли мене моя Зоря зігріє!
Так, я - письменник! Я ж на це приречена..!
Спасибі Богу, що мене хтось чує!!!
17.04.11 21.29
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254692
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: Аліна Шевчук