Де трави нескошено п’яні,
Де запахи сіном п’янкі,
Де щіщки дівочі рум’яні
І сосни до болю стрункі.
І груди твої перезрілі,
І очі до болю з під вік,
І трави від сонця зіпрілі,
І лоно кохання на вік.
І марно шукати причини,
Не в тому природи вина,
Що соком налита ліщина
І визріла тілом серна.
І хочеться цього до болі,
До втрати в собі відчуття,
Сваволі і тільки сваволі,
Рішучої в ім’я життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254735
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: kalush