Поки сила є – я окрилена,
Сміх іскриться на промінцях…
Бог створив мене особливою,
Щоб загоювала серця,
Щоби сяйвом своїм ділилася,
Лікувала чужі страхи,
Щоби Боженьці з його милістю
Були легші людські гріхи.
Поки сила є – я любитиму,
Облаштую у серці рай,
Щоб стежки там стелились квітами,
Щоби ніжності водограй,
Щоб втомившись, чи заблукавши,
Ти спинився, перепочив,
Бог сказав мені буть інакшою,
І любить тебе доручив…
Поки сила є – я чекатиму,
Рай сплітатиму у рядках,
Я очей твоїх чатуватиму,
Щоб розвіяти сум, чи страх.
У безмежності всіх відтінків,
Розмаїтті і нот, і мов,
Бог створив мене бути Жінкою,
Із любові, і на любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254765
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Ксенислава Крапка