Нехай заплаче край моєї мрії
Сухими і солодкими сльозами,
Нехай вчорашній сніг ще гріє
І колять серце білі грами…
Стече по краплі сонце у долоні,
Похиляться від втоми старі гори,
На синю стежку в мертвій зоні
Зійде дитя загубленої флори.
Сухий листок гранітом в землю вдарив
І розлетівся на дрібні шматки печалі.
Столітній дуб про юну весну марив,
Але надії ті, як листя – вже опалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254827
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Мyshka