а з неба падав перший сніг
і ніс натхнення у долоні,
і падав на небесні скроні
тобі вклоняючись до ніг
той вечір, де були лиш ми
залишив спогадом трамваїв
усю чарівність небокраю,
що дощ самотній тихо змив
твій ніжний голос в звуках міста
розтанув знов холодним димом
не прислухаючись до істин
я загубився разом з ними
а з неба падав перший сніг
і я закоханий у осінь
не можу зрозуміти досі
заморених очей твоїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254949
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2011
автор: Тимофій Мороховець