Малюю на стінах свій власних психоз,
У серці застрягло багато заноз.
Кров на підлозі і кров на руках,
Малюю в знемозі у темних кутках.
Поперчивши свій мозок,розтрощивши кулак,-
Вколю собі смутку у вену,о,так!
Здійму сліпі очі до неба у низ,
Де черв'як твою маму сьогодні загриз,
Де потвори виймали очі з орбіт
І зжерали нутро своє на обід,
Гризли кіхті на пальцях власних дітей
Та з їх крові робили смачнющий коктейль,
Обривали в мерців спотворені руки
І ковтали багно солодкої муки..
Їхнє свято щодня-це Багряний єврей,
А щоночі вони роздирають людей,
Гострять зуби об їхні смардючі кістки,
Обливаючи кров'ю кохані квітки.
...Це просто все тіні в моїй голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2011
автор: Апатія Нескінченна