Ниви,огороди,дачні участки та віли.
Осторонь міста стоять чи живуть для відвідин.
Були роки,що земля для людей була врадість.
Їй люди потрібні були,ну а зараз вона наче напасть.
Де не де в пору веснянну,побачиш людину,
Що з землею працює старанно,гне спину.
Чи мріє про щось,а чи відпочиває,
На природі проблеми і сум свій відпускає.
А першій травичці ніжненько всміхнеться,
Згада чи подума:-коли тут родина збиреться?
Гомонітимуть внуки,а діти дорослі сміються-
Ми на дачу приїхали...Шашлики вже печуться?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255020
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 20.04.2011
автор: Вразлива