Розрізали колії місто на двоє.
Снігом пакетів вкрились перони.
Люди літають розпатланим роєм,
Ховаючи крила в зелені вагони.
Моргають вогні ясним фіолетом.
Кричать електрички дратуючи вуха,
Прицілені в ніч немов пістолети,
Будять колесами сонного духа.
Спішить вдалині моя електричка.
Розжарені іскри горять за дротами.
Моя схвильована мріями звичка
Вертатись щодня до тебе думками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255042
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 20.04.2011
автор: Ігор Вовк