П'ятниця, ранок, двісті грамів спокою
знову зігрівають мою душу.
Я знаю багато доріг, багато вулиць і
багато будинків, я маю ключі від кожного з них,
але щоранку викидаю їх у сміття. Всі вони різні
як і світло щоразу в кімнаті: зелені, сині, білі...
Щоранку розумію що лампочку давно не міняв,
і розумію що грошей на нову вже немає.
Останнім ключем я відкрив двері у нову реальність,
але кольору світла вже не змінити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255175
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.04.2011
автор: Хіросима