Кудись за хмари неземні
Помчали знову наші друзі.
На полі бою ми - одні
Ще спротив чинимо нарузі.
Старенький наш кохання щит,
Все вірно служить нам з тобою,
Не тріскає од списів літ
І не іржавиться журбою.
Колись один із нас впаде
В життя зі смертю вічнім герці,
А другий вмить за ним піде,
Не витримавши болю в серці,
Кудись за хмари неземні,
Де нас чекають наші друзі...
На полі ж бою ми - одні
Ще спротив чинимо нарузі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2011
автор: Терен