Вона зітхнула. Важко і змучено. Важко надого залишатися на лавці в сили Зла
(Темрява)
- Як ти думаєш, навіщо ми тут?
- Для чого тут ти - я тобі не відкрию. я - лиш перешкода на Твоєму шляху. Це доля. Тільки вона відповідає за нас, за наші вчинки, думки, мрії. тільки вона вирішує як перетнуться думки наших життів. тільки вона знає, кому жити, а кому сидіти тут. тільки вона...
- Годі! чому в тебе Закохані очі?
- Я не знаю як це пояснити. У тому світі, поза лавкою сили Зла
( Темрява)
у тебе теж були такі очі. Ти була такоюж як я. Може ще не пізно?
- Я здається згадую... Це не тільки запах ментолових цигарок. Це ще запах горіха...
- До чого тут горіх?
- Молодий плід. Якщо не зняти з нього шкірочку - він гірчить. Але якщо зняти - можна знайти солодку суть. Так само, якщо взнати людину, можна знайти частику себе в комусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255334
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2011
автор: Шалена помаранча Лорна