Велика чайна хризантема,
Остання із останнього букету,
В стопкадрі вицвілої «Свеми»
До болю давнього сюжету.
Чужого міста пил і запах,
Часом затрута таїна,
І ситцеві на серці лати,
На скронях – срібна сивина.
Сльози застигла пароксизма,
Хоч несолений віск свічі,-
Додасть святковості до тризни,
Ти лиш: «Було..» прошепочи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2011
автор: Лана Сянська