Так важко долі цій коритись,
коли взаємини - це тьма.
Як важко з нелюбом миритись!
душа вмира, навкруг зима...
Чому ти з ним, чом не тікаєш,
тебе ж ніколи не любив?
Сміється він, а ти вмираєш.
Він твою доленьку згубив.
Він не впізнає чар кохання.
Йому кохання - це лиш гра.
В душі у тебе лиш зітхання...
і твоя доля не права.
Чого ти ждеш, що прийде зміна,
що прийде радісна весна?
Цьому повинна буть причина,
але забудь, її нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255368
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2011
автор: Ліна Біла