Знаєш, я хочу тобі розказати про Осінь -
Господиню природи у шатах краси
Лиш би фарби знайти на барв буйну повінь,
Й прохолоду струмка, і вітрів голоси
Осінь, примхлива погода -
Ти моя остання пригода
В життєвому циклі ти замикаєш круг
Осінь – княгиня в намисті
Із золота палого листя
Осінь – мій щирий і вірний друг
Як я зможу тобі розказати про осінь -
Що скрива горизонт в сірих стрілах дощу
Діамантом зблисне на зорі неба просинь
І сховається знов за густу паранджу
Осінь, з пташиним свистом
Ти ранком незаймано чистим
В душу вливаєш п»янке вино
Осінь, повита туманом
Ти гостем з дитинства нежданним
Прийдеш – і постукаєш у вікно
Осінь дає, а не просить
Як мати – не бере, а приносить
Злічити не вдасться, скільки у неї див
Настіж двері відкрий – і побачиш,
І ти, напевно, пробачиш
Цей осінній мотив
Грудень 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255612
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2011
автор: Юрій Гладун