Наснилось місто… Якесь незнайоме…Схоже на лікарняний двір,
Відділень вікна і панельні стіни, і розмови жителів затерті до дір,
Про годівлю, про умови життя, про хвороби… А ще про майбутнє, якого нема,
Про ліжкодні, процедури, пігулки… Про газ і про те, що минула зима.
Жителі всіх містечкових відділень тумбочку мають й добовий провіант,
Пігулки і застрики, хворобливі історії, анамнезу доль не один варіант,
Сюди на зупинку трамваї не ходять, тут виходи два – додому, чи в морг,
Переливання крові – єдина станція …Хто не доїде,- проститься борг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255649
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2011
автор: Лана Сянська