Чому болить її гаряче серце?
І посмішки немає на лиці.
Чому йому не хочеться любити?
Ми діти долі, ми її творці...
Чому вона його не помічає?
Сміється часто легковажно так,
Чому він, як поет сумний ридає?
Боїться, що прийшов його антракт...
Чому вона його, що сил кохає?
Без нього їй погано у житті,
Чому про неї так багато знає?
І чхає в душу ніжних почуттів...
Чому не можна просто обіймати?
Ридають діти, падають дворці...
Візьміть у руки сонячні канати,
Суспільну долю творимо самі...
У вірші розповідається, про три сумні історії кохання, які часто відбуваються з нами..
Але треба вміти жити далі.. бо творці долі - це ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255713
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2011
автор: Alexander Marchuk