Я вірю,
що люди, які є в нашому житті
не просто так...А ще...
Я вірю в Ангела-хоронителя,
а він вірить в мене.
Він схожий на лазурного песика
з яким ми бродим світом,
який радісно готовий допомогти,
але я часто забуваю нагодувати його
мріями,
і тоді він ображається...
Я вірю, що коли я дуже чогось хочу
воно обов'язково з'являється,
тільки інколи забуваю так хотіти.
А треба, як в дитинстві,
щиро, без обмежень,
і тоді світ стає безмежною веселкою
по якій можна радісно прогулюватись
разом з лазурним песиком...
Але головне, перед тим не забути
нагодувати його, чим...?
звісно ж мріями)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255754
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 24.04.2011
автор: notka))